- предивний
- —————————————————————————————преди́внийприкметникрозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
предивний — а, е, також у сполуч. зі сл. дивний, розм. 1) Дуже дивний (у 1 знач.). 2) Надзвичайно гарний; чудовий, чарівний … Український тлумачний словник
предивність — ності, ж. Абстр. ім. до предивний … Український тлумачний словник
предивно — також у сполуч. зі сл. дивно, розм. Присл. до предивний. || у знач. присудк. сл … Український тлумачний словник